期刊名称：Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи
印刷版ISSN：2227-6521
出版年度：2020
卷号：44
期号：-
页码：59-65
DOI：10.26565/2227-6521-2020-44-07
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：В статье анализируется связь климата школы с проявлениями рискованного поведения молодежи. Актуальность проблемы обусловлена как распространением таких поведенческих проявлений в современном украинском социуме, так и недостаточным уровнем внимания отечественных социологов к анализу взаимосвязи между деятельностью института образования и социальным здоровьем общества. Акцентируя зависимость поведения подростковой молодежи от тех или иных характеристик школьной среды, авторы статьи подчеркивают, что положительный морально-психологический климат школы является важным фактором уменьшения различных проявлений рискованного поведения молодежи. При этом «климат школы» определяется ими как При этом «климат школы» определяется ими как качественная характеристика отношений между учителями, между школьниками, а также между учителями и школьниками, проявляется в совокупности психологических, нравственных и социальных условий, способствующих или тормозящих продуктивную совместную деятельность школьного коллектива, а также актуализируют или минимизируют социально приемлемое или деструктивное поведение подростковой молодежи; «рискованное поведение» – как проблемное или асоциальное поведение, индикаторами которого являются проявления агрессии, насилия, нарушения социальных норм, преступления, употребление психоактивных веществ.Эмпирическую базу этой публикации составляют результаты украинско-польского исследования «Психическое здоровье и рискованное поведение подростков», проведенного в течение октября - декабря 2016 среди школьников Украины и Польши на основе методики авторитетного польского опроса школьников, более известного как Мокотовские исследования, регулярно проводимые с конца 1980 года. На базе результатов этого исследования в статье анализируются различные аспекты взаимоотношений в школьной среде, которые прежде всего определяют морально-психологический климат школы. В частности, акцентируется внимание на отношениях доверия между учениками, их стремлении помогать друг другу в решении тех или иных проблем, оказывать психологическую поддержку; на отношении респондентов к своей школе, их самочувствии в образовательной среде. Отмечается, что полученные данные свидетельствуют о преимущественно положительной оценке подростками школьного климата. Приводятся результаты корреляционного анализа, подтверждающие связь между климатом школы и проявлениями рискованного поведения подростковой молодежи. Предоставляются результаты применения метода логистической регрессии, посредством которого доказывается влияние на минимизацию / актуализацию рискованного поведения учащейся молодежи. Подчеркивается особая роль в предупреждении такого поведения родительской семьи, в том числе доверия между детьми и родителями. В выводах формулируются цели и задачи по организации превентивной работы с молодежью как в школьных коллективах, так и в семье.↓У статті аналізується зв’язок середовища школи, її клімату з проявами ризиковананої поведінки молоді. Актуальність обраної проблеми зумовлюється як поширенням таких поведінкових проявів у сучасному українському соціумі, так і недостатнім рівнем уваги вітчизняних соціологів до аналізу взаємозв’язку між діяльністю інституту освіти та соціальним здоров’ям суспільства. Акцентуючи залежність поведінки підліткової молоді від тих чи інших характеристик шкільного середовища, автори статті підкреслюють, що позитивний морально-психологічний клімат школи є важливим чинником зменшення різних проявів ризикованої поведінки молоді. При цьому «клімат школи» визначається ними як якісна характеристика стосунків між учителями, між школярами, а також між учителями та школярами, що виявляється у сукупності психологічних, моральних та соціальних умов, які сприяють або гальмують продуктивну спільну діяльність шкільного колективу, а також актуалізують або мінімізують соціально прийнятну чи деструктивну поведінку підліткової молоді; «ризикована поведінка» – як проблемна або асоціальна поведінка, індикаторами якої є прояви агресії, насилля, порушення соціальних норм, злочини, вживання психоактивних субстанцій. Емпіричну базу цієї публікації складають результати українсько-польського дослідження «Психічне здоров'я і ризикована поведінка підлітків», проведеного протягом жовтня – грудня 2016 року серед школярів України та Польщі на основі методики авторитетного польського опитування школярів, більш відомого як Мокотовські дослідження, що регулярно проводяться з кінця 1980 року. На базі результатів цього дослідження у статті аналізуються різноманітні аспекти взаємовідносин у шкільному середовищі, які перш за все визначають морально-психологічний клімат школи. Зокрема, акцентується увага на відносинах довіри між учнями, їхньому прагненні допомагати одне одному у вирішенні тих чи інших проблем, надавати психологічну підтримку; на ставленні респондентів до своєї школи, їхньому самопочутті в освітньому середовищі. Зазначається, що отримані дані свідчать про переважно позитивні оцінки підлітків шкільного клімату. Наводяться результати кореляційного аналізу, що підтверджують зв'язок між кліматом школи та проявами ризикованої поведінки підліткової молоді. Також надаються результати використання методу логістичної регресії, що доводить вплив на мінімізацію/актуалізацію ризикованої поведінки учнівської молоді. Підкреслюється особлива роль у попередженні такої поведінки батьківської сім’ї, зокрема відносин довіри між дітьми та батьками. У висновках формулюються цілі та завдання щодо організації превентивної роботи з молоддю як у шкільних колективах, так і у сім’ї.
其他摘要：The article is devoted to the analysis of the connection between the school environment and the manifestations of students’ risky behaviour and their mental health. The study is actual due to the spread of students' risky behaviour in Ukraine and insufficient attention of Ukrainian sociologists to the relationship of educational institutions with the health of community. The authors of the article substantiate the relationship between the characteristics of the school environment and student behaviour and emphasise that the positive school climate is a significant factor in reducing various manifestations of students’ risky behaviour. The authors define “school climate” as a qualitative characteristic of relations between teachers, between students, and between teachers and students, a set of psychological, moral and social conditions that promote or inhibit productive joint activities of school staff, and actualize or minimize socially acceptable or destructive behaviour of youth; “risky behavior” – as a problem or antisocial behaviour manifested as aggression, violence, deviances, crimes, taking psychotropic substances. The empirical basis of the study includes the results of the Ukrainian-Polish survey “Mental Health and Risky Behaviour of Adolescents”, conducted in October – December 2016 among adolescents from Ukraine and Poland, based on the methodology of Polish study on adolescents’ mental health that is more commonly known as the Mokotow Study and has been regularly conducted since the late 1980s. Based on the research results, the authors analyse various aspects of school relationship that influence the school psychological climate. The authors draw particular attention to students' trust to each other, their readiness to help others in problem-solving, providing psychological support as well as the respondents' attitudes towards their school and the way they feel in the school environment. In the obtained data, there prevail respondents' positive evaluation of the school climate. The authors present a correlation analysis that proves a positive relationship between the school climate and students' risky behaviour. The logical regression analysis also shows its influence on the minimising/actualising of students' risky behaviour. The authors demonstrate the decisive role of the family, in particular, children-parents relationship. In conclusion, they formulate the scope of objectives and tasks for the organisation of preventive work in the school and the family.
