摘要：Сучасну українську біографіку розглянуто як знаннєвий та комунікативний ресурс, що потребує подальшого критичного осмислення та модернізації. Стратегії модернізації біографіки проаналізовано в контексті імплементації інноваційної методології, відмови від лінійності та стереотипів, розширення діапазону студій, орієнтованих на розмаїття персоналій зі «складною» біогра- фією, актуалізацію біографії «Іншого». Обґрунтовано необхідність пошуку оптимальних алгоритмів біографічних досліджень, суголосних глобальним викликам та інтелектуальним запитам доби «плинної модерності».
