期刊名称：Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук
印刷版ISSN：2616-7654
电子版ISSN：2617-8427
出版年度：2020
期号：6
页码：10-23
DOI：10.31866/2616-7654.6.2020.218605
出版社：KNUKiM Publishing Centre
摘要：Стаття присвячена обґрунтуванню моделі гнучкої бібліотеки як теоретичного орієнтира розвитку бібліотек в умовах переходу до інформаційного суспільства. Застосування системного методу, а також методів конструювання, моделювання і прогнозування дало змогу на основі аналізу наявного теоретичного доробку в галузі бібліотекознавства і практичного досвіду бібліотечної діяльності запропонувати модель гнучкої бібліотеки як відкритої системи, складовими якої є такі елементи, як «бібліотечний простір», «бібліотечний сервіс», «кадровий потенціал» і «клієнтське середовище», які розглядаються з урахуванням ключових характеристик інформаційного суспільства – мережевості, софтизації, персоналізації, кооперації, «віртуалізації», залучення. «Бібліотечний простір» визначається як простір, в якому відбувається безпосередня і опосередкована (через створені продукти і ресурси) комунікація бібліотечного працівника і користувача як у реальному, так і у віртуальному середовищі, як у приміщенні бібліотеки, так і поза ним, що обумовлює гнучкість бібліотечного простору. «Бібліотечний сервіс» розглядається як взаємодія користувача з бібліотекою, що вибудовується навколо бібліотечних ресурсів і продуктів. Зміни номенклатури бібліотечних продуктів і послуг визначають гнучкість бібліотечного сервісу. «Кадровий потенціал» обґрунтовується як результат синергії інтелектуального користувацького і бібліотечного потенціалів. Його гнучкість досягається за рахунок розвитку компетентностей бібліотечних працівників, структурних змін в організації бібліотечного персоналу, а також залучення як партнерів бібліотеки суб’єктів клієнтського середовища. Зміна статусу частини суб’єктів «клієнтського середовища» з користувачів бібліотеки на її партнерів своєю чергою впливає на гнучкість самого клієнтського середовища. Організаційна, кадрова, сервісна гнучкість бібліотеки в перспективі забезпечить її адаптивність до умов динамічних змін і здатність відповідати у своїй діяльності ключовим принципам інформаційного суспільства – повсюдності, повсякчасності, ідентифікації (персоналізації) і залученню.
其他摘要：The article is devoted to the substantiation of the model of flexible library as a theoretical reference point for the development of libraries in the transition to the information society. The application of the system method, as well as methods of design, modeling, and forecasting based on the analysis of existing theoretical achievements in the field of library science and practical experience of library activity made it possible to propose a model of a flexible library as an open system, which includes such elements as “library space”, “library service”, “human resources” and “client environment”, which are considered taking into account the key characteristics of the information society – networking, service economy, personalization, cooperation, virtualization, involvement. “Library space” is defined as a space in which there is a direct and indirect (through the created products and resources) communication of the librarian and the user both in real and in the virtual environment, both in the library and outside it, which determines the flexibility of the library space. “Library service” is considered as the interaction of the user with the library, which is built around library resources and products. Changes in the range of library products and services determine the flexibility of the library service. “Human resources” is defined as a result of the synergy of the users’ and libraries’ intellectual potential. Its flexibility is achieved through the development of competencies of librarians, structural changes in the organization of library staff, as well as the involvement of subjects of the client environment as partners of the library. Changing the status of some subjects of the client environment from library users to library partners, in turn, affects the flexibility of the “client environment”. Organizational, personnel, service flexibility of the library in the future will ensure its adaptability to the conditions of dynamic changes and the ability to meet the key principles of the information society – ubiquity, timelessness, identification (personalization) and involvement.
