期刊名称：Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія: «Право»
印刷版ISSN：2075-1834
出版年度：2020
卷号：2
期号：30
页码：99-105
DOI：10.26565/2075-1834-2020-30-12
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：Статья посвящена анализу содержания института правовых ограничений, налагаемых на женщину, которая находится на государственной службе и выполняет задачи в сфере государственного управления. На основе обработки положений актов международного права и действующего законодательства Украины о государственной службе, установлено, что в отношении женщин - государственных служащих применяются специальные правовые ограничения, которые представляют собой законодательно предусмотреные запреты привлечения женщин к определенным формам выполнения профессиональных управленческих функций и задач для сужения общего объема их рабочей нагрузки с целью сохранения их здоровья и создание условий для полноценного выполнения социальной функции матери. Доказано, что соответствующие нормы законодательства о государственной службе Украины одновременно и накладывают ограничения на женщину - государственного служащего по привлечению ее к выполнению задач государственного управления и, в то же время, направленные на ее социальную защиту. Такой подход способствует налаживанию режима «нормальных условий жизнедеятельности государственных служащих». В частности, предусмотренные законодательством ограничения касаются участия женщин в служебных командировках, ограничение рабочего времени для женщин, ограничения, связанные с переводом женщины - государственного служащего в другую местность и т.д.↓Вступ. Статтю присвячено аналізу змісту інституту правових обмежень, що накладаються на жінку, яка перебуває на державній службі та виконує завдання у сфері державного управління. На основі опрацювання положень актів міжнародного права та чинного законодавства України про державну службу, встановлено, що стосовно жінок - державних службовців застосовуються спеціальні правові обмеження, які являють собою законодавчо передбачені заборони залучення жінок до певних форм виконання професійних управлінських функцій і завдань задля звуження загального обсягу їх робочого навантаження з метою збереження їх здоров’я і створення умов для повноцінного виконання соціальної функції матері. Основні результати дослідження. Доведено, що відповідні норми законодавства про державну службу України одночасно і накладають обмеження на жінку-державного службовця щодо залучення її до виконання завдань державного управління і, у той же час, спрямовані на її соціальний захист. Такий підхід сприяє налагодженню режиму «нормальних умов життєдіяльності державних службовців. Зокрема, передбачені законодавством обмеження стосуються участі жінок у службових відрядженнях, обмеження робочого часу для жінок, обмеження, пов’язані з переведенням жінки-державного службовця в іншу місцевість тощо. Окрему вагу приділено специфічним специфіці виконання жінками завдань у сфері державного управління обороною і національною безпекою. Встановлено, що багато правових обмежень для жінок у зазначених сферах не завжди дотримуються. Зокрема, акцентовано увага на нерівних вікових умовах укладення контракту на проходження військової служби для жінок, встановленого граничного віку перебування у запасі військовозобов’язаних жіночої статі незалежно від службових здобутків, можливості чоловіків проходити військову службу у запасі на 15 років довше ніж жінки. Розкрито також останні зміни у законодавство щодо виправлення такої ситуації. Висновки. Зазначено, що передбачені у законодавстві правові обмеження, які передбачені для жінок, що залучаються до виконання функцій державного управління, незважаючи на свій позитивний вплив, звужують певним чином обсяг їх професійних можливостей, а також обмежують фактичні можливості здійснювати владну компетенцію. Разом із тим, їм притаманний соціальний характер і держава зобов’язана передбачити адекватні компенсаторні механізми стимулювання професійної діяльності жінок-державних службовців і мінімізації впливу на жінку-державного службовця наслідків відповідних обмежень. У свою чергу, оптимальне адміністрування подібних заходів має на меті підвищити не лише професійні показники жінки як дер.
其他摘要：Introduction. The article is devoted to the analysis of the content of the institute of legal restrictions imposed on a woman who is in the civil service and performs tasks in the field of public administration. On the basis of the provisions of acts of international law and the laws of Ukraine on Civil Service, found that for women - civil servants subject to special legal restrictions, which are provided by law bans involvement of women in certain forms of their professional duties and tasks for narrowing their total workload to preserve their health and create conditions for full implementation of the social function of the mother. The main results of the study. It is proved that the relevant legislation on public service both Ukraine imposed restrictions on female civil servant to attract her to the tasks of public administration and, at the same time, it focused on social protection. This approach is contributes to the establishment of a regime of "normal living conditions for civil servants. In particular, under the law relating to limiting women's participation in official missions, limiting working hours for women, limitations associated with the transfer of female civil servant to another location and so on. Particular attention is paid to the specifics of women's performance in the field of public administration of defense and national security. It is established that many legal restrictions for women in these areas are not always observed. In particular, attention is focused on unequal age conditions for concluding a contract for military service for women, the established age limit for female conscripts, regardless of service, and the ability of men to serve in the army for 15 years longer than women. The latest changes in the legislation to correct this situation are also disclosed. Conclusions. It is noted that the legal restrictions provided for in the legislation, which are provided for women involved in public administration, despite their positive impact, narrow in some way the scope of their professional opportunities, as well as limit the actual ability to exercise power. However, their inherent social nature and the state must provide adequate compensatory mechanisms stimulating professional activity of women civil servants and minimize the impact on female civil servant consequences relevant restrictions. In its turn, optimal administration of such measures is intended to increase not only the professional performance of women as public administrators, but also enhance the social effectiveness of public administration in general.
