期刊名称：Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports
电子版ISSN：2308-7269
出版年度：2021
卷号：25
期号：2
页码：108-113
摘要：Предпосылки и цель исследования. Атлетические прыжки - это особые циклически-ациклические движения, которые, несмотря на хорошее выполнение техники, требуют от участников высокого уровня двигательных, специфически-моторных и функциональных способностей. Целью этого исследования было изучить влияние вертикальной и горизонтальной плиометрической тренировки на взрывную способность и кинетические переменные у спортсменов, занимающихся прыжками в длину.Материал и методы. В исследовании приняли участие двадцать профессиональных прыгунов (22,5 ± 4,2 года; 178,4 ± 9,8 см; 70,3 ± 7,6 кг), которые были разделены на две группы: экспериментальную (плиометрическая тренировка) и контрольная (стандартная тренировка). Они участвовали в последнем чемпионате страны по легкой атлетике, причем трое из них участвовали в последних Азиатских играх, а один спортсмен - в чемпионате мира по легкой атлетике. Эксперименты проведены в июне-июле 2019 года на двадцати профессиональных спортсменах. Все тесты проводились после стандартного протокола разминки. Место камеры вокруг прыжкового поля всегда определялось с учетом того, чтобы добиться наилучшей фотографии. Организацию и контроль процессов визуализации и моторного анализа выполнял специалист по биомеханике.Результаты. Результаты посттренировок в экспериментальной группе показали большее улучшение в спринте на 30 м, вертикальном прыжке, горизонтальной скорости при взлете и завершении прыжка в длину по сравнению с контрольной группой. Значимые межгрупповые различия по всем переменным были обнаружены после тренировки. В контрольной группе не было отмечено значительных улучшений времени полета и продолжительности взлета после тренировки.Выводы. Было показано, что вертикальный и горизонтальный плиометрический тренировочный протокол более эффективен для улучшения взрывной способности, чем кинетические переменные.↓Передумови та мета дослідження. Атлетичні стрибки - це особливі циклічно-ациклічні рухи, які, незважаючи на гарне виконання техніки, вимагають від учасників високого рівня рухових, специфічно-моторних і функціональних здібностей. Метою цього дослідження було вивчити вплив вертикальної і горизонтальної пліометричної підготовки на вибухову здатність і кінетичні змінні у спортсменів, які займаються стрибками у довжину.Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь двадцять професійних стрибунів (22,5 ± 4,2 року; 178,4 ± 9,8 см; 70,3 ± 7,6 кг), які були розділені на дві групи: експериментальну (Пліометричне тренування) і контрольна (стандартна тренування). Вони брали участь в останньому чемпіонаті країни з легкої атлетики, причому троє з них брали участь в останніх Азіатських іграх, а один спортсмен - в чемпіонаті світу з легкої атлетики. Експерименти проведені в червні-липні 2019 року на двадцяти професійних спортсменів. Всі тести проводилися після стандартного протоколу розминки. Місце камери навколо стрибкового поля завжди визначалося з урахуванням того, щоб домогтися найкращої фотографії. Організацію та контроль процесів візуалізації і моторного аналізу виконував фахівець з біомеханіки.Результати. Результати посттренувань в експериментальній групі показали більше поліпшення в спринті на 30 м, вертикальному стрибку, горизонтальної швидкості при зльоті та завершення стрибка в довжину в порівнянні з контрольною групою. Значні міжгрупові відмінності по всім змінним були виявлені після тренування. У контрольній групі не було відзначено значних поліпшень часу польоту і тривалості зльоту після тренування.Висновки. Було показано, що вертикальний і горизонтальний Пліометричний тренувальний протокол більш ефективний для поліпшення вибуховий здатності, ніж кінетичні змінні.
其他摘要：Background and Study Aim. Athletic jumps are specific cyclically-acyclic movements that despite the good performance of the techniques require from competitors a high level of motor, specific-motor and functional abilities. The aim of this study was to examine the response effect of vertical and horizontal plyometric training on explosive capacity and kinetic variables in long jump athletes. Material and Methods. The participants of this study were twenty professional jumpers (22.5 ± 4.2 years; 178.4 ± 9.8 cm; 70.3 ± 7.6 kg) who were divided into two groups: experimental (plyometric training) and control (standard training). They participated in the last track and field championship in country, moreover, three of them participated in the last Asian games, and one athlete participated in the world track and field championship. The experiments were conducted on June-July 2019 in twenty professional athletes. All tests were performed after a standard warm up protocol. The place of camera was always determined wisely around the jumping field to attain best photography. Organizing and controlling the imaging and motor analysis processes were done by a biomechanics expert. Results. Post training results in experimental group showed more improvement in 30 m sprint, vertical jump, horizontal velocity at take-off, and long jump completion, comparing the control group. Significant between group differences in all variables were detected post training. No significant post training improvements in flight time and take off duration were reported in control group. Conclusion. Vertical and horizontal plyometric training protocol was shown to be more effective in promoting improvement in explosive capacity than kinetic variables.
关键词：deep jump; plyometric; long jump; vertical and horizontal exercises
其他关键词：deep jump;plyometric;long jump;vertical and horizontal exercises
