摘要：Стаття розкриває природу і вияви української релігійної плюральності. Незважаючи на сталий інтерес до теми – плюральність релігійного життя в Україні, в науці досі не з’ясовані причини, корені цього явища. Автор аналізує історичні, психологічні, соціально-політичній чинники, які спричинили релігійне багатоманіття України. Наявність багатьох релігійних традицій в межах однієї етнічної та державної території сприяє толерантним відносинами між носіями різних релігійних переконань. Релігійна плюральність України вирізняє її з-поміж інших народів. Це дає підстави вважати Україну унікальним релігійним феноменом європейського рівня (Казанова). Релігійна плюральність є умовою для утвердження принципів свободи релігії, свободи її вибору. Автор виводить світоглядну плюральність і поліконфесійність на теренах України з історії українського народу, шукаючи їх витоки в дохристиянську, а пізніше ранньохристиянську добу. Наявність на українських теренах двовір’я як узагальненої форми співжиття різних світоглядів пояснює нинішнє багатство релігійних традицій, їх синкретизщацію. В статті робиться проміжний висновок про те, що сама історія, умови проживання, національна вдача народу формувала Україну конфесійно плюральною. Спираючись на такий історичний фундамент, Україна з моменту отримання державної незалежності у 1991 році самостійно визначалась у своїх пріоритетах щодо духовного/релігійного розвитку країни. Прийнятий Верховною Радою України Закон “Про свободу совісті і релігійні організації” створив правову базу для рівноправного існування і розвитку різних релігій в Україні. Плюральність українського суспільства закріплена законодавчо. Основні принципи плюральності релігійного життя підтверджені конкретними цифрами, які унаочнюють багатство релігійних традицій в Україні кількісно і якісно. Автор наводить статистичні дані по всіх релігіях і конфесіях, які існують в Україні, подаючи кількість громад, монастирів, навчальних закладів, священиків, друкованих органів тощо. Докладна інформація домагає сформувати цілісну картину релігійного життя України. Проаналізовані дані дають підстави виділити чинники, які зумовлюють релігійну плюральність Україні. На думку автора, на початок ХХІ ст. конфесійна мережа України в основному вже склалася. Масова поява нових релігійних рухів мало вірогідна. Але Україна ще не вичерпала всі можливості релігійного плюралізму. Він може зростати не тільки за рахунок виникнення якихось екзотичних, технологізованих, синкретичных релігій, але й в результаті внутріконфесійного ділення громад. В Україні є структури (громадські, наукові, державні, освітні, міжрелігійні), які культивують міжрелігійну толерантність, що забезпечить високий рівень релігійної свободи. Однак релігійному плюралізму в Україні періодично загрожують різні обставини – внутрішні і зовнішні, загальні і локальні, колективні і персональні. У висновках релігійний плюралізм визначається гарантом релігійної свободи, прав кожного сповідувати ним вибрану систему духовних цінностей. Стаття розкриває природу і вияви української релігійної плюральності. Незважаючи на сталий інтерес до теми – плюральність релігійного життя в Україні, в науці досі не з’ясовані причини, корені цього явища. Автор аналізує історичні, психологічні, соціально-політичній чинники, які спричинили релігійне багатоманіття України. Наявність багатьох релігійних традицій в межах однієї етнічної та державної території сприяє толерантним відносинами між носіями різних релігійних переконань. Релігійна плюральність України вирізняє її з-поміж інших народів. Це дає підстави вважати Україну унікальним релігійним феноменом європейського рівня (Казанова). Релігійна плюральність є умовою для утвердження принципів свободи релігії, свободи її вибору. Автор виводить світоглядну плюральність і поліконфесійність на теренах України з історії українського народу, шукаючи їх витоки в дохристиянську, а пізніше ранньохристиянську добу. Наявність на українських теренах двовір’я як узагальненої форми співжиття різних світоглядів пояснює нинішнє багатство релігійних традицій, їх синкретизщацію. В статті робиться проміжний висновок про те, що сама історія, умови проживання, національна вдача народу формувала Україну конфесійно плюральною. Спираючись на такий історичний фундамент, Україна з моменту отримання державної незалежності у 1991 році самостійно визначалась у своїх пріоритетах щодо духовного/релігійного розвитку країни. Прийнятий Верховною Радою України Закон “Про свободу совісті і релігійні організації” створив правову базу для рівноправного існування і розвитку різних релігій в Україні. Плюральність українського суспільства закріплена законодавчо. Основні принципи плюральності релігійного життя підтверджені конкретними цифрами, які унаочнюють багатство релігійних традицій в Україні кількісно і якісно. Автор наводить статистичні дані по всіх релігіях і конфесіях, які існують в Україні, подаючи кількість громад, монастирів, навчальних закладів, священиків, друкованих органів тощо. Докладна інформація домагає сформувати цілісну картину релігійного життя України. Проаналізовані дані дають підстави виділити чинники, які зумовлюють релігійну плюральність Україні. На думку автора, на початок ХХІ ст. конфесійна мережа України в основному вже склалася. Масова поява нових релігійних рухів мало вірогідна. Але Україна ще не вичерпала всі можливості релігійного плюралізму. Він може зростати не тільки за рахунок виникнення якихось екзотичних, технологізованих, синкретичных релігій, але й в результаті внутріконфесійного ділення громад. В Україні є структури (громадські, наукові, державні, освітні, міжрелігійні), які культивують міжрелігійну толерантність, що забезпечить високий рівень релігійної свободи. Однак релігійному плюралізму в Україні періодично загрожують різні обставини – внутрішні і зовнішні, загальні і локальні, колективні і персональні. У висновках релігійний плюралізм визначається гарантом релігійної свободи, прав кожного сповідувати ним вибрану систему духовних цінностей.
其他摘要：The article reveals the nature and manifestations of
Ukrainian religious pluralism. Despite the constant interest in the topic – the plurality of religious life in Ukraine, science has not yet
clarified the causes and roots of this phenomenon. The author analyzes
the historical, psychological, socio-political factors that caused the religious diversity of Ukraine. The presence of many religious traditions
within one ethnic and state territory promotes tolerant relations
between bearers of different religious beliefs. Ukraine's religious plurality distinguishes Ukrainians from other nations. This gives
grounds to consider Ukraine as a unique religious phenomenon of the
European level (Casanova). Religious plurality is a condition for the
establishment of the principles of freedom of religion and freedom of
choice.
The author derives worldview plurality and polydenominationalism in Ukraine from the history of the Ukrainian people, looking
for their origins in the pre-Christian and then in early Christian era.
The presence of heresy in Ukraine as a generalized form of coexistence
of different worldviews explains the current richness of religious traditions, their syncretization.
The article makes an intermediate conclusion that the history
itself, living conditions, national character of the people formed
Ukraine as denominationally plural.
Based on such a historical foundation, since gaining state independence in 1991, Ukraine has been self-determined in its priorities regarding the country's spiritual / religious development. The Law
“On Freedom of Conscience and Religious Organizations” adopted by
the Verkhovna Rada of Ukraine created a legal basis for the equal
existence and development of different religions in Ukraine. The plurality of Ukrainian society is enshrined in law.
The basic principles of the plurality of religious life are confirmed by specific digital data that illustrate the richness of religious
traditions in Ukraine quantitatively and qualitatively. The author
provides statistics on all religions and denominations that exist in
Ukraine, giving the number of communities, monasteries, schools,
priests, publications and more. Detailed information seeks to form a
holistic picture of the religious life of Ukraine.
The analyzed data give grounds for singling out the factors
that determine the religious plurality of Ukraine.
According to the author, at the beginning of the XXI century
the denominational network of Ukraine has already largely been
formed. The mass emergence of new religious movements is unlikely.
Nevertheless, Ukraine has not yet exhausted all the possibilities of
religious pluralism. It can grow not only due to the emergence of some
exotic, technological, syncretic religions, but also because of intraconfessional division or unity of communities.
In Ukraine, there are structures (public, scientific, state,
educational, and interreligious) that cultivate interreligious tolerance,
which will ensure a high level of religious freedom. However, religious
pluralism in Ukraine is periodically threatened by various circumstances – internal and external, general and local, collective and
personal.
In conclusion, religious pluralism is determined as a guarantor of religious freedom, the right of everyone to profess their chosen
system of spiritual values.
关键词：релігійна плюральність; релігійний плюралізм; поліконфесійність; релігійна мережа; Україна; релігійні організації.
