出版社：Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, G.S.Kostiuk Institute of Psychology
摘要：Мета дослідження – обґрунтувати методологічні засади з метою дослідження суб’єктності особистості й емпірично перевірити рівень сформованості суб’єктності школярів у підлітковому віці у процесі організації вчителем евристичної бесіди на уроках в освітньому процесі школи. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. В якості експериментального методу використано метод анкетування. З метою проведення емпіричної частини дослідження було розроблено авторські анкети як для батьків, так і для вчителів. Результати дослідження. Отримані експериментальні дані свідчать про те, що групова робота позитивно впливає на індивідуальну діяльність учнів. У наших експериментах установлено, що продуктивність довільного запам’ятовування слів (відтворення) в умовах присутності інших школярів збільшилася на 3%, а в умовах спільної діяльності – на 25%. Отже, в умовах взаємодії учнів обмін інформацією, спілкування виконують функцію утворення спільного фонду пам’яті. Показовим для підтвердження більшої ефективності групової діяльності порівняно з індивідуальною є результати проведених нами експериментів із розв’язання задач, що вимагають творчого підходу. В цьому дослідженні великій кількості учнів пропонували одну й ту ж саму задачу. Впродовж 30 хвилин, які відводилися на розв’язання задач, жоден з учнів не зміг упоратися з нею, працюючи індивідуально. Потім задача була запропонована групам із тих самих школярів, об’єднаних по 2–3 та 4 учнi. 70% груп знайшли правильний розв’язок, не виходячи за рамки тих самих 30 хвилин. Практичний досвід застосування групових форм роботи на уроках дав нам змогу дослідити залежність між ефективністю спільної діяльності школярів y процесі групової роботи від ефективності індивідуального розв’язання мисленнєвих задач партнерами по спілкуванню. На уроках групам школярів (по 3–4 учнi в кожній групі) пропонували розв’язати проблемну задачу. Як показник для оцінки ефективності спільної діяльності підлітків у процесі групової роботи ми використовували міру допомоги вчителя учням. У результаті учні були поділені на підгрупи (залежно від того, якої допомоги вони потребували від вчителя у процесі розв’язання проблемної задачі). До першої (кращої) підгрупи увійшли школярі, які показали найвищий рівень ефективності в розв’язанні завдань у процесі спільної роботи, до другої (середньої) – учні, які мають середні показники ефективності, до третьої (гіршої) – тріади з найменшою ефективністю у виконанні завдань. Висновки. Окреслені чинники необхідно враховувати вчителям на уроках для підвищення рівня знань школярів із навчальних предметів й удосконалення прийомів роботи з учнями в межах здійснення індивідуального підходу до кожного окремого підлітка. Необхідно підкреслити, що ефективність групових форм роботи на уроках значною мірою визначається рівнем активності мислення школярів, що, своєю чергою, залежатиме від декількох психологічних умов: чи отримують учні знання готовими, тобто вчитель повністю пояснює нову тему (але не розтлумачує завдання досить детально, супроводжуючи обґрунтування єдиним «правильним» поясненням та оцінюванням матеріалу, що нерідко трапляється в педагогічній практиці вчителів); чи прагне вчитель шляхом навідних запитань включити у процес вивчення матеріалу самих учнів; чи вивчення нового матеріалу здійснюється у процесі самостійної пошукової діяльності учнів, які, опинившись перед проблемною ситуацією, самі шукають із неї вихід, розв’язуючи таким чином пізнавальну задачу.
其他摘要：The purpose of our research is to justify methodological backgrounds for the purpose of investigating subjectivity of the person and to test the level of person’s formation of adolescents empirically in the heuristic talk. The following theoretical methods of the research were used to solve the tasks formulated in the article: a categorical method, structural and functional methods, the methods of the analysis, systematization, modeling, generalization. The questionnaire method was used as the experimental one. In order to conduct the empirical part of the research, the author’s questionnaires were developed for both parents and teachers. The results of the research. Current experimental data suggest that group activity has a positive effect on individual pupils’ activity. In our experiments we found that the productivity of random memorization of words (the reproduction) of pupils in the presence of others increased by 3%, and in terms of joint activities – by 25%. Thus, in the conditions of interaction of pupils the exchange of information communication performs the function of forming a common memory fund. The results of experiments conducted under the direction to solve problems that require a creative approach are indicative for the confirmation of greater efficiency of group activity in comparison with individual. In this research a large number of pupils were offered the same task. During 30 minutes provided for solving the problems, none of the pupils were able to cope with it, working individually. Then the task was offered to groups of the same pupils, united by 2–3 and 4 people. 70% of the groups found the right solution without going beyond the same 30 minutes. Practical experience in the use of group forms of the activity at the lessons allows us to explore the relationships between the effectiveness of joint activities of pupils in the process of group activity on the effectiveness of individual solution by partners in the process of communication of mental problems. At the lessons groups of pupils (3–4 pupils in each group) were asked to solve some problem. As an indicator to assess the effectiveness of joint activities of adolescents in the process of group activity, we used the measure of a teacher’s assistance to pupils. As a result, teenagers were divided into subgroups (depending on how much help they needed from the teacher in solving the problem). The first (best) subgroup included groups of pupils who showed the highest level of efficiency in solving problems in the process of joint activity, the second (average) – groups with average efficiency, the third (worst) – triads with the least efficiency in the performance of tasks. Conclusions. These factors must be taken into account by teachers in the classroom to increase the level of knowledge of pupils in this or that subject and improve the methods of working with pupils within the implementation of an individual approach to each individual adolescent. It should be emphasized that the effectiveness of group forms of work at the lessons is largely determined by the level of the activity of pupils’ thinking, which in turn will depend on several conditions: whether pupils will receive knowledge ready, if the teacher fully explains the new topic (but does not retell the task, accompanying the translation with the only correct explanation and evaluation of the material, which sometimes occurs in the pedagogical practice of teachers); whether the teacher seeks to include pupils into the process of studying the material through leading questions; whether the study of new material is carried out in the process of independent search activity of pupils who, when faced with a problem situation, themselves seek a way out of it, thus solving a cognitive problem.
关键词：евристична бесіда;суб’єкт навчальної діяльності;мислення учнів;процес спільної діяльності;взаємодія учнів;спілкування;психічні проблеми
