出版社：Institute of Information Technologies and Learning Tools NAPS of Ukraine
摘要：В статье на основании толкования категории «риторическая культура» как интегративной личностной характеристики, которая включает в себя глубокие знания истории, теории и методики ораторского искусства (этапы подготовки речи, риторические тропы и фигуры, приемы активизации внимания аудитории и т.д.), интеллектуальные, речевые, этические, эстетические и артистическо-исполнительские качества, которые выражаются в форме оригинального продукта мыслительно-речевой деятельности охарактеризовано типологию электронных ресурсов в формировании риторической культуры учителя: видеоконтент (речи выдающихся ораторов прошлого и современности, фрагменты кинофильмов, театральных спектаклей, телевизионных программ, выступления мастеров художественного слова, лекции отечественных и зарубежных преподавателей, доклады известных ученых, фрагменты уроков и воспитательных мероприятий), аудиоконтент (подкасты, аудиокниги), курсы по риторике на образовательных платформах (UDEMY, EDUGET, TED), специализированные ресурсы по риторике, специализированное программное обеспечение в области риторики (Тренер Оратора, Ummo, Public Speaking, Черная риторика, Говорилло), социальные сообщества для онлайн-коммуникации (Facebook, Instagram, Telegram). Коротко описано характеристики каждого типа и приведены соответствующие примеры с интернет-ссылками на типичный интернет-контент. По проведенному анализу электронных ресурсов в области риторики для формирования риторической культуры специалиста наиболее эффективными, по мнению экспертов (специалистов в области ораторского искусства), является использование видеоконтента, а именно, речи выдающихся ораторов прошлого и современности, использование аудиоконтента и использование специализированного программного обеспечения, что подтверждается коэффициентом конкордации Кендалла (0,87) и χ^2-критерием оценки достоверности результата χ = 26,85, что для уровня значимости 0,05 подтверждает достоверность выводов экспертной группы.↓У статті на основі тлумачення категорії «риторична культура» як інтегративної особистісної характеристики, що передбачає ґрунтовні знання історії, теорії і методики ораторського мистецтва (етапи підготовки промови, риторичні тропи та фігури, прийоми активізації уваги аудиторії тощо), інтелектуальні, мовленнєві, етичні, естетичні та артистично-виконавські якості, які виражаються у формі оригінального продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності схарактеризовано типологію електронних ресурсів у формуванні риторичної культури вчителя: відеоконтент (промови видатних ораторів минулого і сучасності, фрагменти кінофільмів, театральних вистав, телевізійних програм, виступи майстрів художнього слова, лекції вітчизняних і зарубіжних викладачів, доповіді відомих учених, фрагменти уроків та виховних заходів), аудіоконтент (подкасти, аудіокниги), курси з риторики на освітніх платформах (UDEMY, EDUGET, TED), спеціалізовані ресурси з риторики, спеціалізоване програмне забезпечення в галузі риторики (Тренер Оратора, Ummo, Public Speaking, Черная риторика, Говорилло), соціальні спільноти для онлайн комунікації (Facebook, Instagram, Telegram). Коротко надано описові характеристики кожного типу та наведено відповідні приклади з Інтернет-посиланнями на типовий Інтернет-контент. За проведеним аналізом електронних ресурсів у галузі риторики для формування риторичної культури фахівця найбільш ефективними, на думку експертів (фахівців у галузі ораторського мистецтва), є використання відеоконтенту, а саме: промови видатних ораторів минулого і сучасності, використання аудіоконтенту та використання спеціалізованого програмного забезпечення, що підтверджено коефіцієнтом конкордації Кендала (0,87) та χ^2-критерієм оцінки вірогідності результату χ=26,85, що для рівня значущості 0,05 підтверджує вірогідність висновків експертної групи.
其他摘要：The interpretation of the category "rhetorical culture" as an integrative personality characteristic, which includes knowledge of history, theory and methods of public speaking (stages of speech preparation, rhetorical paths and figures, methods of activating audience attention, etc.), intellectual, speech, ethical, esthetic and artistic-performing qualities, which are expressed in the form of an original product of mental-speech activity, is given in the article. The typology of electronic resources in the teacher’s rhetorical culture formation is characterized. They include video content (speeches of outstanding speakers of the past and present, movies fragments, theater performances, television programs, speeches of masters of the artistic word, lectures by national and foreign teachers, reports of famous scientists, fragments of lessons and educational activities), audio content (podcasts, audiobooks), rhetoric courses on educational platforms (UDEMY, EDUGET, TED), specialized resources on rhetoric, specialized software in the field of rhetoric (Speaker Coach, Ummo, Public Speaking, Black Rhetoric, Govorillo), social communities for on-line communication (Facebook, Instagram, Telegram). Descriptive characteristics of each type are briefly provided and relevant examples with Internet links to typical Internet content are given. According to the analysis of electronic resources in the field of rhetoric for the specialist’s rhetorical culture formation, the most effective, according to experts (experts in the field of public speaking), are the use of video content, namely speeches of prominent speakers of the past and present, use of audio content software, which is confirmed by the Kendall concordance coefficient (0.87) and the χ^2-criterion for estimating the probability of the result χ = 26.85, which at the significance level of 0.05 confirms the probability of the expert group's conclusions.
关键词：rhetorical culture; electronic resources; electronic educational resources; specialized software in the field of rhetoric; formation of rhetorical culture; information technologies; professional training
其他关键词：rhetorical culture;electronic resources;electronic educational resources;specialized software in the field of rhetoric;formation of rhetorical culture;information technologies;professional training
