期刊名称：Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі: Міжпредметні зв'язки
印刷版ISSN：2073-4379
出版年度：2021
期号：38
页码：70-81
DOI：10.26565/2073-4379-2021-38-05
出版社：V. N. Karazin Kharkiv National University
摘要：В статье рассматривается одна из возможностей смягчения барьеров в коммуникации, возникающих в связи с недопониманием концептуально значимых смыслов национально-специфической лексики в условиях университетского образования. Средством такого смягчения признается локализация концептуальной информации. Цель статьи заключается в доказательстве возможности применения понятия и процедуры локализации к лингвокультурологическому комментированию концептуальной национально-специфической лексики в межкультурном диалоге. Каких бы предметных или социально-этических целей не преследовал межкультурный диалог, его предназначение заключается в развитии когнитивной системы его участников. Каждый продуцент диалога выстраивает свою траекторию актуализации знаний, опираясь на присущий ему ментально-культурный опыт, который передается и формируется в контакте с окружающей, особенно образовательной, средой. Диалог становится средой восприятия, познания, осмысления и когнитивной адаптации культурно-смысловой информации, которую несет в себе слово-концепт, то есть решается проблема локализации концептуальной информации в пределах другой лингвокультуры. Методологическим принципом исследования стало сочетание когнитивного подхода к пониманию концептуальной лексики с герменевтическим и лингвокультурологическим анализом. С целью раскрытия сущности локализации как методического приема во время развертывания межкультурного диалога в статье приводятся национально-специфические языковые единицы из поэмы Ивана Котляревского «Энеида». Подобные единицы несут концептуальную информацию и могут войти в диалоговую систему на занятиях по различным дисциплинам в тунисском языковом высшем учебном заведении. Конкретные примеры иллюстрируют теоретическое утверждение о необходимости глубокого проникновения в сущность концептуальной информации.↓У статті розглядається одна з можливостей пом’якшення бар’єрів у комунікації, що виникають у зв’язку з недостатнім розумінням концептуально значущих смислів національно-специфічної лексики в умовах університетської освіти. Засобом такого пом’якшення визнається локалізація концептуальної інформації. Мета статтi полягає в доказі можливості застосування поняття та процедури локалізації до лінгвокультурологічного коментування концептуальної національно-специфічної лексики в міжкультурному діалозі. Яких би предметних або соціально-етичних цілей не переслідував міжкультурний діалог, його призначення полягає в розвитку когнітивної системи його учасників. Кожен продуцент діалогу вибудовує свою траєкторію актуалізації знань, спираючись на властивий йому ментально-культурний досвід, що передається або формується в контакті з навколишнім, особливо освітнім, середовищем. Міжкультурний діалог стає середовищем сприйняття, пізнання, осмислення і когнітивної адаптації культурно-смислової інформації, яку несе в собі слово-концепт, тобто вирiшується проблема локалізації концептуальної інформації в межах іншої лінгвокультури. Методологічним принципом дослідження стало поєднання когнітивного підходу до розуміння концептуальної лексики з герменевтичним і лінгвокультурологічним аналізом. З метою розкриття сутності локалізації як методичного прийому під час розгортання міжкультурного діалогу в статті наводяться національно-специфічні мовні одиниці з поеми Івана Котляревського «Енеїда». Подібні одиниці несуть концептуальну інформацію і можуть увійти в діалогову систему на заняттях із різних дисциплін в туніському мовному закладі вищої освіти. Конкретнi приклади ілюструють теоретичне твердження про необхідність глибокого проникнення в сутність концептуальної інформації.
其他摘要：This paper deals with one aspect of mitigating barriers to communication that arise from misunderstandings of the conceptual meanings of national-specific lexical units in the context of university education. The localization of the conceptual information is recognized as a means of such mitigation. The objective of the article is to prove the possibility of applying the term and procedures of localization to the linguistic and cultural interpretation of the conceptual national specific vocabulary for the intercultural dialogue. Whatever the substantive or socio-ethical goals of intercultural dialogue, its purpose is to develop the cognitive system of its participants. Each producer of a dialogue builds its own trajectory of knowledge actualization, relying on its inherent mental and cultural experience, which has been transmitted or formed in contact with the environment, especially in the educational domain. The dialogue becomes a medium of perception, cognition, comprehension, and cognitive adaptation of the cultural and semantic information which is carried by the word-concept, i.e. the problem of localization of conceptual information within another language and culture will be solved. The methodological principle of the research was a combination of cognitive approach to conceptual vocabulary understanding with hermeneutic and linguistic and cultural analysis. To get a better idea of localization in the article, as a methodological technique during the deployment of intercultural dialogue, the author proposes some national-specific linguistic units from the poem “Aeneid” by Ivan Kotlarevsky. Such units form conceptual information and can be part of the dialogue system in various disciplines at Tunisian language institutions of higher education. Specific examples illustrate, as a result, the theoretical assertion that there is a need to study in depth the conceptual information that helps reduce disruptions in the “communicant-communicant” relationship and avoid breaking the communication line in a dialogue.
