期刊名称：Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University
印刷版ISSN：2311-0155
电子版ISSN：2413-2349
出版年度：2020
卷号：7
期号：1
页码：207-213
DOI：10.15330/jpnu.7.1.207-213
语种：English
出版社：Vasyl Stefanyk Precarpathian National University
摘要：The present study focuses on the application of the hermeneutic method within translation process. The examination of the issue draws on the already established concepts of translational hermeneutics,which consider this method as a part of the initial phase of the translation activity. However,the study presents the approach according to which hermeneutic activity is present throughout whole translation process. The author thus examines deployment of Ricoeur’s hermeneutic concept of interpretation and understanding of the complex translation activity. Finally,a new hermeneutic-pragmalinguistic conceptualization method is introduced applying the hermeneutic approach within the complex translation process. It is noted that on a semantic level the person who pronounces the word I,which is associated with a specific name,forms personal identity. At the pragmatic level,the meaning of the word I become contextually dependent on the discourse in which it is constantly formed. On the borderline between semantics and pragmatics,a person becomes a reflexive Self,capable of hermeneutical activity of understanding. The author focuses on Ricoeur's research,which defines language as an objective system and / or code and discourse. He also argues that language as a code is collective in that it exists as a set of parallel rules (synchronous system) and is anonymous in the sense that it is not the result of any intention. The language is not conscious in terms of structural or cultural unconsciousness. The author focuses on the stages of hermeneutic activity. This indicates that the first step reveals the essence of interpretation as an important part of the hermeneutical method,which is a dynamic process that includes a non-methodological moment of understanding and a methodological moment of explanation. Characterizes the second stage of hermeneutic activity it is the stage of configuration. That is,the stage of conceptualizing meaning in language. The third stage,that is,the stage of refiguration,is a complete understanding of the discourse and its interpretation. Hermeneutic activity is fully realized in reading,which represents the space between pragmatics and semantic structure. This phenomenon is described as the stage where a person operates with all their knowledge,pragmatic language and experience,not yet structured to solve one particular cognitive-reflexive task. With regard to the thematic and non-thematic cognitive abilities of each person,the translator,as a professional user of at least two languages,has a cognitive-reflexive knowledge in which at least two language cultures interrelate and intersect. It is vaccinated that,at the interlingual and interlingual levels of hermeneutic activity (in interpretation and understanding),an individual not only uses language but also changes and transforms it.
其他摘要：Дане дослідження зосереджено на застосуванні герменевтичного методу в перекладацькій діяльності. Розгляд проблеми опирається на вже сформовані концепції трансляційної герменевтики,які розглядають цей метод як частину початкової фази перекладацької діяльності. Однак у дослідженні представлений підхід,згідно з яким герменевтична активність присутня протягом усього процесу перекладу. Автор розглядає розгортання герменевтичної концепції Рікера в інтерпретації та розумінні на складній перекладацькій діяльності. Нарешті,новий герменевтико-прагмалінгвістичний метод концептуалізації впроваджується із застосуванням герменевтичного підходу в рамках складного процесу перекладу. Відзначається,що на смисловому рівні особистісна ідентичність формується людиною,яка вимовляє слово I,яка асоціюється з певним іменем. На прагматичному рівні значення слова I стає контекстно залежним від дискурсу,в якому воно постійно формується. На межі між семантикою та прагматикою людина стає рефлексивним Я,здатним до герменевтичної діяльності розуміння. Автор акцентує увагу на дослідженнях Рікера,який визначає мову як об'єктивну систему та / або код і дискурс. Він також стверджує,що мова як код має колективний характер, оскільки існує як сукупність паралельних правил (синхронна система) і є анонімною в тому сенсі,що вона не є результатом будь-якого наміру. Мова не усвідомлена з погляду структурної чи культурної несвідомості. Описано етапи герменевтичної діяльності. Вказано,що на першому етапі розкривається сутність інтерпретації як важливої частини герменевтичного методу,який являє собою динамічний процес,що включає неметодологічний момент розуміння та методологічний момент пояснення. Другий етап герменевтичної діяльності – етап конфігурації,тобто стадія концептуалізації сенсу в мові. Третя стадія,тобто стадія рефігурації,– повне розуміння дискурсу та його інтерпретації. Обґрунтовано,що герменевтична діяльність повністю реалізується в читанні,що представляє простір між прагматикою та семантичною структурою. Цей етап описується як етап,коли людина оперує усіма своїми знаннями,прагматичною мовою та досвідом,ще не структурованими для вирішення одного конкретного когнітивно-рефлексивного завдання. Що стосується тематичних та нетематичних пізнавальних здібностей кожної людини,то перекладач,як професійний користувач щонайменше двох мов,має когнітивно-рефлексивні знання,в яких принаймні дві мовні культури взаємозв'язуються та перетинаються. Доведено,що на внутрішньомовному та міжмовному рівнях герменевтичної діяльності (в інтерпретації та розумінні) індивід не лише використовує мову,а й змінює та перетворює її.
